Комікс та інформаційна безпека України

Доповідь БДІСС на Дні українського коміксу.

23 лютого 2021 року у будинку київської «Просвіти» відбулась конференція присвячена 120-й річниці з дня народження художника-баталіста та автора одного з перших українських коміксів — Леоніда Перфецького. Саме він створив комікс «Україна в боротьбі», котрий описує боротьбу УПА за незалежність нашої держави у найважчі дні Другої світової війни. Також сьогодні неофіційно відзначаємо День українського коміксу.

Серед доповідачів були присутні видавці, науковці та громадські активісти, котрі були нагороджені пам’ятною монетою-медаллю за досягнення у справі розвитку українського коміксу та відповідною грамотою від Інституту Національного Розвитку.

На конференцію також було запрошено Бюро досліджень історії спеціальних служб. З доповіддю на тему «Комікс та інформаційна безпека України» виступила Клюс Анастасія.

Доповідь БДІСС

Доповідач: історик Клюс Анастасія, член БДІСС

У цьому світі все завжди було дуже тісно пов’язано. Тепер же ці зв’язки стали у вищій ступені інтегральними. Практично неможливо применшити вплив, здавалось, зовсім різних сфер одна на одну. Економіка стала впливати на літературу ще більше. Література стала впливати на науку ще більше. Наука стала впливати на повсякденне життя ще більше. І таких прикладів можна наводити безліч. І вплив цих різних сфер на усі сфери життя є, у своїй більшості, неусвідомленими безмовною більшістю. Лише одиниці, як науковці чи вузькі спеціалісти, здатні достатньо усвідомити ці зв’язки.

Як правило, ми стикаємось із проявами інтегральності сучасного світу вже постфактум, реагуючи на якісь подразники, стикаючись з якимись зрозумілими чи незрозумілими нам феноменами і намагаючись їх якось використати. Як свого часу первісна людина не розуміла природу вогню, не розуміла природи блискавки, але розуміла який це має ефект на неї тут і зараз, на її життя в короткостроковій перспективі. Намагалась це якось використовувати і продовжувала це робити і до, і після того, як зрозуміла що таке напрямлений рух вільних електронів чи окиснення. Так само і сьогодні українське суспільство, вся європейська цивілізація продовжує жити сьогоднішнім днем і це двояко.

Це добре, бо далеко не кожному дані аналіз та синтез вищого рівня.  Не всі можуть виділяти свій ресурс задля філософування, творення унікального наукового доробку, бо інакше хто всіх годуватиме, транспортуватиме, захищатиме, будуватиме, творитиме… якщо усі займуться пошуком нових смислів.

Але й це погано, бо нерозуміння широкими масами цих дійсно глибинних процесів та «переміщень колосальних мас під спокійною поверхнею води» доводить необхідність не просто існування, але й активної та провідної діяльності інтелектуальних та організаційних меншостей-еліт, їх твердої та скрупульозної праці; їх здатності доводити до безмовної більшості доступні результати складної та життєво необхідної праці. А зважаючи на сучасні соціально-політичні процеси, безумовно, всепланетарного масштабу, ми повинні ствердити той факт, що якість цих еліт та ефективність їх праці залишає бажати кращого. Сучасний світ вимагає нового підходу до поширення знань, смислів та просвіти широких мас. Особливо, коли мова йде про сучасну інформаційно-цифрову еру, котра щойно яскраво вступила у свої права.

Реалії сучасного світу

Сучасний світ споживацтва не просто відрізняється від такого ж примітивно-побутового світу безмовної більшості часів античності, середніх віків, нового та новітнього часу, але вивів це споживацтво на якісно новий рівень, коли основні інстинкти людини не просто штовхають її до споживання, але є об’єктом цілеспрямованого і масивного «бомбардування» сучасними політико-економічними чинниками. Тому сьогодні просвіта, боротьба за уми і душі людей потребуються не лише абсолютно нового інструментарію та методів, але й кардинально іншого підходу і принципу мислення. 

Якщо раніше за рахунок власної ресурсної бази можна було творити наратив, сьогодні спонтанні, народжені єдиним інстинктивними поривом інформаційні хвилі впливають і творять нові ресурсні бази. 

У зв’язку з цим, ми звертаємось сьогодні до такого інструменту проявлення і передачі емоцій, цінностей знань, культури, менталітету та стереотипів, як комікс.

Оскільки беззаперечним є той факт, що історичні знання є джерелом національної свідомості, було б нерозумно заперечувати той факт, що їх поширення сприяє національній консолідації. Для України це особливо важливо, з огляду на її унікальні геополітичні розташування та значення, вже не кажучи про історичне минуле, яке прямо впливає на її сьогодення та майбутнє.

Пришвидшення поширення інформації та кліпове мислення підводять нас до того факту, що таке необхідне просвітництво і виховання української нації впирається в елементарну конкуренцію на інформаційному ринку. Об’єктивно, стало складніше доносити інформацію. Не лише традиційний формат газет, але й теле- та радіоформати сьогодні себе вже вичерпали. Можливо, вони ще повернуться, але сьогодні вони не відповідають тим вимогам, які ставлять перед ними споживачі. Сьогодні вони прагнуть не лише адресності інформації, інстинктивно бажаючи відсікти весь той масив інформації, котрий подібно хакслівській антиутопії щодня заповнює собою весь простір, але й її спрощення, популяризації, доступності для засвоєння та практичного використання. 

У деяких галузях знань це можливо, але деякі спеціальні напрямки діяльності людини надзвичайно складно пояснити коротко і просто. І попри цю складність, поширення саме цієї інформації є важливим для розуміння суспільством істинної природи подій та явищ, які відбуваються довкола і його оточують.

Приміром, спеціальна розвідувальна діяльність держави. Будучи таємною, вона є першою лінією захисту державності, культури, економіки, інформаційного простору тощо. А оскільки головний ресурс у кампаніях будь-якого масштабу є людський — якою б не була держава та її розвідувальний апарат — саме від нерозуміння суспільством важливості такої спеціальної діяльності держави траплялись суттєві втрати матеріального і нематеріального ресурсу аж до втрати самої держави, як вищої форми організації нації, коли люди не розуміли значущість органів національної безпеки, їх істинного призначення та не сприяли їх діяльності. Як це було в екстремальний період Національно-визвольних змагань 1917-1922 рр.

Важливість поширення інформації

Зважаючи на необхідність консолідації нації, у тому числі довкола її солідарності щодо важливості ефективної таємної дипломатії та розвідувальної діяльності, доходимо об’єктивної необхідності у ефективній пропаганді таких цінностей, як патріотизм, традиційні цінності та культура, зокрема і через такий жанр літератури, котрий відомий сьогодні як комікс. Його акцентування на зорових образах допомагає не просто у доступній формі подати читачеві потрібну інформацію, але й дозволяє йому економити його час і його зусилля в уяві того, що уявити складно чи навіть неможливо, коли ми пояснюємо специфічні технічні особливості будь-якого об’єкту на численних сторінках.

У той же час, ми можемо легко апелювати через формат коміксу до емоцій людини, використовуючи ті канали зв’язку, які сьогодні найактивніше розробляються зовнішніми чинниками — це зорові канали. Бо зір є основним органом чуття, котрий дозволяє миттєво давати оцінку подіям та явищам. Ми не повинні також забувати і те, що майбутнє завжди належить молоді. Саме вона є тією категорією людства, котра його розвиває та продовжує життя. Її динамічність та емоційність роблять комікс чи не найефективнішим засобом односторонньої комунікації. Комікс дозволяє не просто подати інформацію «в лоб», але й зробити подачу приємною. Навіть, коли читач не зрозуміє закладених у творі істин, його підсвідомість обов’язково на них відреагує. 

Саме комікс-культура стала одним із рушіїв сучасної популярної культури, хоч вже і призабутий її вклад, а маси споживають наслідки вдалої інвестиції творців-першопрохідців коміксу. Через об’єктивні демографічні чинники, котрі у свою чергу долучились до провокації затяжної української економічної кризи на десятиліття — український комікс, як окреме та повноцінне літературне явище не встиг швидко розвинутись. Але це не означає, що український комікс повинен чекати свого часу, він пробив саме зараз, бо не він повинен чекати свого читача, а повинен свого читача творити.

Використовуючи український комікс, як інструмент пропаганди, ми повинні розвивати і заохочувати молодь до виправлення актуальних проблем, а не тікання від них чи спроби просто забути і не помічати. Це саме той випадок, коли важливий не скільки сам рух маси, а імітація цього руху для провокації такого справжнього.

Світова практика

Що ж до вже згаданого наративу спеціальної діяльності держави, то слід сказати, що його розуміння і пояснення вже поступово починає з’являтись, адже людство за останні сто років вже встигло перейти від етапу тотальних збройних конфліктів до тотальних економічних та культурних воєн. У війнах такого нового типу надзвичайно важливим є морально-психологічний фактор — розуміння населенням мети існування їх об’єднання у форматі держави та життя їх самих і необхідності захисту націєтворчих цінностей.

Іншими словами: нація не повинна достеменно знати, що відбувається за лаштунками історії. Нація повинна лише розуміти, що там відбувається і для чого. Оскільки її майбутнім є молодь — саме на її інформування та залучення ми повинні вже сьогодні скеровувати свої зусилля.

До цього розуміння вже приходять країни першого світу, як США чи Німеччина. Перші вже створюють при університетах окрім гуртків «КВН» чи театрального мистецтва, також і товариства вивчення правових, політичних та історичних аспектів розвідувальної та дипломатичної діяльності держави. Але це стало можливим лише після знайомлення суспільства з досліджуваними явищами. Зокрема і через комікси часів Холодної війни.

Слід зазначити, що наразі найбільшим доробком у коміксах за темою діяльності спецслужб можуть похизуватись США. Там було багато таких серій, серед них: «Небезпека» (1955), «Розвідник та контррозвідник» (1949), «Розвідник проти розвідника» (1961) та багато-багато інших, але всіх їх об’єднує недостатня достовірність в описуваних методах. Але й вони різняться між собою: перша категорія є злободенною, а друга — більш фантастична й з упором на «екшн». Загалом, Холодна віна дала життя ~33 «шпигунським» коміксам.

А Німеччина пішла далі і впритул наблизились до сьогоднішньої теми — використання коміксу, знову актуалізувавши питання.

Щойно, десять років тому журнал Бундесверу «Іґрик» (Y) розпочав публікацію коміксу під назвою «Добрі агенти MAD», котрий у простій і доступній формі описує сутність і роботу німецької військової контррозвідки, актуальні виклики та загрози. Фактично, серед коміксів подібного спрямування — цей є унікальним, бо до цього спецслужби завжди описувались побіжно чи навіть фантастично.

Y – Das Magazin der Bundeswehr, 2012

Цей же комікс став в один ряд і розвинув ідею українського коміксу 1978 року «Вбивства з наказу КГБ», котрий описує вбивства Лева Ребета та Степана Бандери. Наразі ця ніша на ринку коміксів не є зайнятою і дозволяє не лише розширити палітру коміксів новою тематикою, але й використати її для просвіти, розвіяння історичних міфів та спростування ворожої пропаганди.

Журнал «Крилаті», 2007. Перевидання за виданням «Крилаті» №5-9, 1978.

Комікс та сучасні виклики

Багато тем наукового, політичного та економічного характеру сьогодні невисвітлені і незрозумілі для пересічного українця. І у цьому нам може допомогти комікс, котрий поширюватиме інформацію серед найактивнішої верстви населення. За необхідного підходу, комікс може стати не лише вагомим культурним надбанням, але й справляти вплив на свідомість, застерігаючи від хибних, незаконних чи аморальних вчинків, пропонуючи наочні приклади зі способами їх вирішення.

Не в останню чергу можна згадати про актуальність питання профорієнтації серед української молоді, у чому комікс також може суттєво допомогти. Пояснюючи істинні аспекти тієї чи іншої сфери діяльності людини, використовуючи потужний психоемоційний відгук у читача не лише через підбір слів, але й образів. Чого лише вартує сучасна боротьба за історичну пам’ять, на котру щоденно здійснюються безліч нападів з метою перепису чи припису собі. Саме через такий доступний та популярний засіб, як комікс — ми не лише можемо, але й зобов’язані дати сучасній українській молоді почуття власної гідності, історичної значущості та почуття власного соціального фундаменту. А також пам’ять про те, що за її сьогоденням стоять вчинки, життя та смерті безлічі відомих та безіменних предків, котрі боролись за них —  своїх нащадків — і сто, і тисячу, і три тисячі років тому навіть не знаючи їх імен.

Звісно, що одними коміксами ми не здатні переломити хід історії, вплинути на молодь, котра в дезорієнтації сахається від одного до іншого. Але це об’єктивно той інструмент і та зброя, за допомогою котрої ми повинні боротись за наше майбутнє, за нашу кров, за нашу пам’ять, за нашу націю.

Той факт, що народження українського коміксу розтягнулось у часі і його активізація, як окремого жанру української літератури відбулась лише зараз — з цього теж можна отримати зиск. Адже ми вільні від повторення помилок інших та здатні у короткі терміни здійснити ґрунтовну переоцінку смислів і поки весь світ пожинає плоди вдало запущеної комікс-індустрії — можемо не лише адаптовувати до наших реалій вже винайдене, але й здійснити стрімкий прорив синтезувавши нові формати.

Пам’ятна-монета медаль «Леонід Перфецький. Батько українського коміксу. 120 років».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Tagged , , , .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *