Операції спецслужб з ліквідації людей – тенденція, що лякає

Таємні вбивства, що здійснюються спецслужбами, можуть стати звичайним явищем в Європі. Причина їх – руйнування звичного світового порядку. Те, що відбувається таїть серйозну небезпеку, вважає історик та експерт з діяльності спецслужб Крістофер Нерінґ.

Пише Deutsche Welle.

3 січня 2020 року в Іраку американці за допомогою дрона знищили іранського генерала Касема Сулеймані. 23 серпня 2019 року в Берліні, цілком ймовірно, російськими спецслужбами був убитий чеченець Зелімхан Хангошвілі, який шукав притулок в ФРН. 2 жовтня 2018 року в Стамбулі спецслужби Саудівської Аравії вбили журналіста Джамаля Хашоггі. Цей список вбивств, нападів і викрадень можна легко продовжити, в тому числі і на прикладі того, що сталося в Німеччині.

Руйнування колишнього міжнародного порядку

Жахлива хвиля вбивств, що здійснюються спецслужбами, досягла Європи, і поліпшення ситуації не передбачається.

“У найближчому майбутньому вбивств, слід яких веде до спецслужб, буде скоріш більше, ніж менше», – прогнозує колишній глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Герхард Шіндлер (Gerhardt Schindler), який взяв участь у дискусії в німецькому музеї шпигунства.

Одна з причин цього – руйнування колишнього світопорядку. Великі держави – США, Росія, Китай – конкурують з регіональними гравцями, щонабирають силу, такими, як Іран і Саудівська Аравія. Тон стає все різкішим, а застосовувані засоби все більш грубими.

“Існуючі механізми мирного врегулювання конфліктів все частіше дають збій, і виникає реальна небезпека того, що таємні вбивства за якими стоять спецслужби, перетворяться в звичайну справу, – говорить депутат бундестагу от Християнсько-демократичний союзу (ХДС) Патрік Зенсбург (Patrick Sensburg). – При цьому абсолютно зрозуміло, що держави вже давно застосовують цілеспрямовані вбивства”.

Росія, Ізраїль або США в останні 30 років регулярно вдаються до такого способу. У Європі після холодної війни довгий час ситуація залишалася спокійною. Але, схоже, ці часи минули. Таємні вбивства і напади, за якими можуть стояти спецслужби, мають різне підгрунтя. Операції на зразок тієї, яку провели США, усунувши іранського генерала Сулеймані, або дії ізраїльських спецслужб проти радикального ісламістського руху ХАМАС або ліванського шиїтського угрупування “Хезболлах” спрямовані проти військових супротивників. Мета таких спецоперацій – запобігти можливому нападу, не починаючи війну.

Спецоперації призводять до випадкових жертв

Зовсім інші причини мають атаки з метою помсти або як заходи у відповідь. До таких належить замах на Сергія Скрипаля в Солсбері, вбивство Хангошвілі в Берліні, Хашоггі в Стамбулі, а також вбивства нацистських злочинців ізраїльськими спецслужбами. Атаки такого роду повинні змусити критиків замовкнути, покарати когось за скоєне і одночасно стати символічним попередженням світу.

Хто ж може стати жертвою? Фактично це стосується лише вузького кола осіб: військових супротивників, політичних дисидентів, опозиціонерів або перебіжчиків – колишніх агентів спецслужб. Але боротьба з тероризмом, яка ведеться з 70-х років, розмила ці межі. Такі атаки проводять все більш дрібні анонімні групи. Часто вони й самі стають мішенями. Операції ізраїльської розвідки проти лідерів ХАМАС і “Хезболла” – лише один із прикладів.

Окремою проблемою є те, що в ході операцій по усуненню конкретної людини можуть загинути інші люди. Англійська пара стала випадковою жертвою отрути “Новачок”, яким намагалися отруїти екс-агента Сергія Скрипаля. У Норвегії ізраїльські спецслужби переплутали розшукуваного ними ісламіста зі звичайним перехожим і помилково вбили його.

В ході американських ракетних ударів генерал Сулеймані не єдиною жертвою, загинули ще кілька людей, які випадково опинилися в цьому місці в момент атаки. Тому при таких спецопераціях небезпеку випадкового вбивства ніколи не можна виключати.

Передвісники тривожного часу

Яка ж мораль цієї історії? У таких країнах, як Німеччина, де заборонена смертна кара, жах від подібних операцій спецслужб особливо сильний. ООН регулярно засуджує такі акції. Як це було у випадку з Сулеймані або Хангошвілі.

США, Ізраїль або Росія дотримуються інших правових поглядів, які дозволяють їм здійснювати вбивства за кордоном з метою боротьби з тероризмом і запобігання загрозам. І саме ці країни постійно перебувають у будь-якому військовому конфлікті в світі, який загрожує їхній безпеці.

Поки ситуація в Німеччині відносно спокійна. В основному цілеспрямовані вбивства відбуваються у великих кризових регіонах: на Близькому Сході, в Афганістані, Україні. Але глобалізація, міграція та новий конфлікт Росії і Заходу все ближче підбираються до Німеччини.

Вбивство Хангошвілі в 2019 році або викрадення колишнього в’єтнамського партійного функціонера в 2017 році в центрі Берліна – провісники того, що настають не найкращі часи.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Tagged , , , , , .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *