Боротьба з аґентурою: Протоколи допитів Служби Безпеки ОУН в Тернопільщині 1946–1948.

Книга

Більшість чула про те, що українські націоналісти закопували свої архіви в бідонах, аби ті не дістались ворогу та щоб безпечно в них зберігати великі масиви найрізноманітніших документів.

Якісь архіви більшовики змогли знайти та захопити, якісь досі не знайдені, якісь були знайдені злочинцями (тк.зв. «чорними археологами») і розпродані, якісь успішно дожили до наших днів і потрапили до рук істориків. Цьому ми завдячуємо далекоглядності членам революційної ОУН та УПА, котрі при остаточній «консервації» в землі своїх документів обов’язково це робили при свідку, котрому довіряли. Іноді це були навіть малі діти, котрі розкривали довірену їм таємницю лише на смертному ложі, коли, які і було наказано, Україна відновила незалежність.

Документи цього тому походять з архіву УПА, який понад 50 років
пролежав закопаний в землі на подвір’ї Сафрона Кутного в селі Озерна Зборівського району Тернопільської області. Бідон було викопано 11 травня 2004 року і передано матеріали у у Державний архів Тернопільської області (ДАТО). Також, матеріали архіву були скопійовані і передані Миколою Кутним на зберігання до архіву «Літопису УПА» при Університеті Торонто в Канаді. Сафрон хоч і дожив до розкриття архіву, але незадовго опісля помер.

У цій книзі подані матеріали, що відносяться до діяльності
Служби Безпеки ОУН Тернопільської області. Це протоколи зізнань‚
допитів осіб із середовища цивільного населення та підпілля‚
підозрюваних у співпраці з радянськими спецслужбами (органами
міліції‚ державної безпеки тощо)‚ як теж і виявлених аґентів‚ секретних освідомлювачів і, вкінці, протоколи засідань Теренового Організаційного Суду ОУН та протоколи смерті членів підпілля.

Це вперше вдалося віднайти такий великий пласт матеріалів, що відноситься до боротьби підпілля з радянською аґентурою в одній із областей Західної України. З інших теренів подібні матеріали не переходять числа одного – двох документів.

«Літопис УПА»

Без перебільшення можна сказати, що ці матеріали (а протоколи допитів — особливо) читаються, як захопливий детектив. Звісно, що деколи читання може утруднювати мова та манера розповіді допитуваного, але від того кожна історія яскрава і неповторна: переховування, сутички, переслідування, арешти, обман і зрада, боротьба з ворожими спецслужбами… На сторінках цієї книги долі, котрі заслуговують на екранізацію.

Прочитати безкоштовну електронну версію книги можна на сайті видавництва.

Друга частина:

Літопис УПА. Том 44