БРЕКЗІТ — Версія Спецслужб

Початок 2020 року видався неймовірно спекотним: вбивство Касема Сулеймані, збиття українського Боінгу над небом Тегерану, величезні пожежі у лісах Австралії, початок пандемії коронавірусу, від якої сьогодні страждає весь світ. Не дивно, що на фоні цього загубилася ще одна, тим не менш, вкрай важлива подія політичного ландшафту світу — Брекзіт.

31 січня Велика Британія офіційно перестала бути членом Європейського Союзу, тим самим, на думку багатьох експертів, наочно продемонструвавши застарілість цього політичного союзу. Але це не зовсім відповідає дійсності: це радше символізує незмінність головного принципу Володарки морів: “У Британії нема вічних союзників та вічних ворогів, є лише вічні інтереси”. То ж це було лише питанням часу, коли країна королеви Вікторії вкотре вирішить вирівняти баланс сил в Європі для своєї гри.
Натомість, побутує думка, що вибір британцям допомогли зробити… Хто б міг подумати, російські спецслужби. І наскільки б затертою така риторика не було, вона дійсно має право на життя.

Все почалося у далекому 2016 році. Тоді, 23 червня, 52% британців на референдумі підтримали вихід з Євросоюзу. Проте початок цієї історії йде ще трохи раніше — за шість днів до проведення всенародного плебісциту. Принаймні, так стверджують дослідники з Каліфорнійського університету: вони вважають, що під час проведення Брекзіту російські хакери створили масу фейкових акаунтів, які активно поширювали дописи в підтримку виходу Британії з ЄС, а після референдуму були деактивовані. Аналогічне розслідування провели журналісти The Guardian у 2018 році, у якому звинуватили компанію Cambridge Analitica у впливі на Брекзіт — раніше ця компанія була винна у витоку у вільний доступ даних 50 млн акаунтів у Фейсбук, а ще тим, що з нею пов’язують російський вплив.

Ці дані є у відкритому доступі та загальнодоступні. Завдяки ним складається враження, що у Британії Росія провернула ту ж саму аферу, що і в Штатах (якщо провернула).
Проте у своїх роздумах я буду категорично відкидати негативне ставлення до дій Росії на світовій арені, які не стосуються України або її інтересів. Як мінімум тому, що якщо Мордор веде ігри з-за допомогою своїх спецслужб, то чому ми не здатні робити те ж саме?

Але повернемося до Брекзіту. Тут варто зазначити, що спецслужби Великобританії теж не дрімали.
Наприклад, у жовтні 2017 року у Брюсселі відбувався саміт ЄС. За кілька днів до нього, 16 жовтня, при загадкових обставинах у будівлі Ради міністрів ЄС отруїлося 20 чоловік. Саме в цій будівлі, яка була здана в експлуатацію у травні того ж року, мав проводитись саміт, то ж масове отруєння напередодні у новій будівлі виглядало, меншою мірою, дивним. Тим не менш, це списали на проблеми з вентиляцією, а саміт перенесли до старої будівлі — туди, де можливість прослушки та шпигунства зменшується до мінімуму.
Ах так, забув додати: темою саміту був той самий Брекзіт. То ж не буде дивним, якщо колись з’ясується, що “незрозуміле отруєння” — робота британських чи європейських служб.

І все ж, прихильники теорії змови вважають, що Росія перемогла. Як мінімум тому, що вихід Британії з ЄС таки відбувся, на честь чого новий прем’єр Борис Джонсон не скупився і організував бій курантів Біг Бену.
З цього приводу існує багато різного роду думок, всі їх перераховувати нема сенсу. Розповім лише одну з теорій.

І не забувайте: все, про що я кажу — лише теорії. Бо в політичному хаосі ми завжди хочемо бачити порядок. І врешті решт його знаходимо. А його там може зовсім і не бути…

Велика Британія після позачергових парламентських виборів у червні 2017 року перебуває у стані лихоманки. Більше 2 років англійці та їх піддані живуть у стані політичного хаосу, коли процес виходу вже запущений, і ніхто не має волі ані рухати його вперед, ані лізти назад. Типова задачка про два стули, де фігурантами були англійський народ та уряд.
Апогею театр абсурду досяг на початку 2019 року, коли парламент тричі відхиляв план Терези Мей по виходу з ЄС. Пов’язано це з тим, що прем’єр виступала за послідовний вихід з ЄС, разом з обумовленими з обох сторін домовленостями та, найголовніше, фінансовими зобов’язаннями. В свою чергу, правляча коаліція консерваторів і лейбористів (84% голосів виборців) вимагала “жорсткого” Брекзіту — просто вибити з ноги двері та піти по-анлійськи. Власне, цей план і втілив нинішній прем’єр Джонсон у січні 2020-го — всі бачили відео від’їзду англійської делегації.
А Тереза Мей цього не змогла реалізувати, через що влітку 2019 пішла у відставку.

На цьому моменті виникає лаконічне питання: а чого так довго? Півроку влада була розколота, парламент тричі відхиляв пропозиції Мей. Британія — не Україна, там існує квотум недовіри та інші інструменти управління демократією охлократією. То ж чого вони чекали?

Існує версія, що все пов’язане з самим російським впливом на намагання британського народу покинути Європейський Союз. Для цього розслідування конче потрібен був час політичної стагнації та навіть політичні жертви, які і були покладені на вівтар фантомної боротьби.

В цей момент маємо згадати ще одного персонажа, який безпосередньо фігурує у цій всій історії.
Аарон Бенкс, мільярдер, володар алмазних родовищ у Африці. Саме цей чоловік вклав найбільше коштів у фінансування кампанії за вихід з ЄС — непристойну суму у 12 млн фунтів стерлінгів. Також саме його підозрюють у таємних домовленостях з росіянами — вважається, що йому запропонували купити кілька російських золотих копалень. А комунікація з Кремлем відбувалась безпосередньо завдяки послу РФ у Британії Олександром Яковленком. Останнього з усім посольством видворили з Королівства після спроби отруєння Скрипалів 4 березня 2018 року — ще однієї операції російських спецслужб.
І звісно, всі ці події потребували чіткого розслідування британських спецслужб, завдяки яким вони могли або ж зупинити процес виходу з ЄС, або принаймні зробити це чисто, позбувшись російського сліду.

Тут задам самому собі ще одне питання: навіщо росіяни намагались отруїти свого колишнього розвідника, якщо так довго намагались вивести Володарку морів з Європейського Союзу? Нащо такий ризик?
Тут напрошується лише одне пояснення: цим, хай і невдалим, замахом на життя Кремль хотів показати, що тепер вони будуть робити у Лондоні все, що захочуть. Але спектакль не вдався, що понесло за собою наслідки — вигнання дипломатів РФ з Королівства.
Проте якщо Путін і переживав, чи не зірве це його задум по дестабілізації європейського регіону, то нині ми можемо сказати, що даремно — процес Брекзіту пройшов вдало.

Висновків, мабуть, робити не буду. Неможливо робити висновки, покладаючись лише на гіпотези та теорії. Факт лишається фактом: Британія вийшла з ЄС. Все інше — площина дії епохи постправди, де тяжко довести той чи інший факт.
Залишу цю радість вам. Основну інформацію для роздумів я надав. А як до цього ставитись і що з цією інформацією робити — вирішувати вам.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Tagged , , , .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *