Під Сяйвом Півмісяця

Актуальні завдання турецької розвідки

Неозброєним оком можна побачити зростання впливу Туреччини на геополітичні процеси, як в регіоні Близького сходу, так і в світі. Політичні заяви та акції мають до того ж значну економічну основу. Фінансовій та промисловий потенціал держави значно зріс за останні двадцять років. Настільки, що лідери країни можуть йти на конфронтацію з американським урядом у питанні валютних розрахунків внаслідок чого відмовлятись від прив’язки турецької ліри до долара. Численні зовнішньополітичні акції та військові операції вимагають підтримки та забезпечення з боку спецслужб. До того ж зовнішня активність додає ворогів, що будуть намагатись підірвати стабільність держави з середини. І тут знову додається роботи лицарям «плаща та кинджалу».

Фактор перший

Два фактори суттєво впливають на роботу турецької розвідки.

По-перше — це те, що враховуючи загрози, а також історичний досвід внутрішня розвідка/контррозвідка та зовнішня об’єднанні в одну структуру: МІТ — Національну розвідувальну організацію (тур – Milli İstihbarat Teşkilatı).

По-друге — наявність в республіці такого міста, як Стамбул. Воно, за висловом класика, є «столицею шпигунів». У часи холодної війни тут переплітались інтереси майже всіх розвідок світу, і рідкий агент не працював на дві, або три спецслужби. Це місто сприймалось і як полігон для підготовки агентів. Зокрема саме тут проходив службу, перед призначенням заступником МІ-6, Кім Філбі. Автор романів про Джеймса Бонда, письменник Ян Флемінг назвав атмосферу тут «запахом небезпеки. Небезпеки, яка є цілком реальною».

За деякими ЗМІ до сих пір це місто є важливим агентурним центром для Ірану, Грузії, України, всього Кавказу та Близького Сходу.

Все це накладає відбиток на роботу МІТ (турецької розвідки). Серед пріоритетів її діяльності є контроль за діями іноземних спецслужб, та підозрілих організацій, осіб, дипломатичних структур. Це неодноразово засвідчували громадяни інших країн, які знаходили у великій кількості жучки та пристрої зчитування інформації у своїх номерах та апартаментах. За словами одного з високопосадовців ЦРУ, незважаючи на приязні та хороші робочі відносини їх колеги з МІТ дадуть можливість отримати та зі свого боку нададуть тільки ту інформацію, яку будуть вважати необхідною.

«Розвідувальна палітра» Стамбулу вимагає від турецької розвідки великого такту у взаємодії з партнерами, а іноді найвищого рівня професіоналізму.

Наочний приклад. Жовтень 2018 р, в консульстві Саудівської Аравії було вбито відомого журналіста, який працював на канали ВВС, Al Jazeera, Washington Post – Джамаля Хашшогі. Цей злочин викликав резонанс небувалого масштабу (дійшло навіть до слухань в ООН з цього питання). Спочатку офіційна влада Саудівської Аравії відмовлялась визнати факт злочину, а потім свою причетність до нього. Турецька розвідка, в особі аналітиків, за результатами моніторингу 5 тисяч годин матеріалу, змоделювала останні години життя журналіста. Щохвилинно. Представлена доповідь з висновками заставили офіційну владу Саудівської Аравії визнати провину, а партнерів Туреччини аплодувати професіоналізму розвідників.

Результат пошуку зображень за запитом Джамаля Хашоггі
Джамаль Хашшог

Фактор другий

Другим з окреслених нами специфік розвідки Туреччини є поєднання внутрішньої та зовнішньої в одній структурі. Виходячи з цього всі зовнішньополітичні цілі поєднуються з внутрішніми і навпаки.

З 2016 року з боку ліворадикальних європейських політиків лунають звинувачення у викраденні та впливі МІТ на турків, проживаючих в ЄС. Об’єктами впливу та тиску є прибічники письменника та проповідника Фетхуллахи Гюлена. Він є опонентом діючої влади, критикує її. Має прихисток у США, а офіційна влада Туреччини звинувачує його у спробі держперевороту в липні 2016р. Неодноразово публікувались дані, що МІТ викриває переписку прибічників Гюлена в Туреччині, серед яких багато військових. Теж саме вона за даними зокрема німецьких ЗМІ робить і з перепискою турків проживаючих у Європі. Зокрема «DW» публікувала інформацію, що турецька розвідка передавала дані про близько 300 своїх громадян, що постійно мешкають у Німеччині до BND (німецької федеральної розвідувальної служби). Всіх їх називали прибічниками терористів (за підтримку ідей Гюленізму).

В Європейському шпигунському центрі Відні, МІТ організував в 2017 році паралельну вуличну акцію-мітинг проти мітингу Курдської робочої партії (в Туреччині вважається терористичною організацією).

Крім стеження за опонентами діючої влади турецька розвідка використовує турків в Європі, як інформаторів та агентів (не завжди на добровільних засадах, а застосовуючи погрози та шантаж). Тих, кого влада вважає особливо небезпечними, просто викрадають. Географія країн звідки вивозили турків: Німеччина, Габон, М’янма, Україна, Косово, Швейцарія, Молдова, Малайзія, Казахстан, Азербайджан та інші.

В Україні найбільшого розголосу було надано двом фактам викрадення людей. В 2018 р в Миколаєві біля будинку, де він мешкав, було затримано Юсуфа Інана. Журналіст вів сайт опозиції та адміністрував декілька груп в соціальних мережах. Фото в кайданках опублікував кримськотатарський журналіст Осман Пашаєв в Facebook, який і озвучив цей факт. Речник поліції Миколаївщини зазначила, що на виклик по лінії 102 прибув наряд поліції. Невідомі особи надали документи київського управління СБУ і всі необхідні папери, тому поліцейські поїхали. Але в подальшому на запит журналістів ані речник СБУ (на той момент Олена Гітлянська) ані речники прокуратури (Андрій Лисенко) не підтверджували факту затримання та екстрадиції іноземного громадянина. Все це на думку журналістів свідчить про порушення процедури висилки, а значить Законів України.

Результат пошуку зображень за запитом Юсуфа Інана
Юсуф Інан

Іншого турецького громадянина, бізнесмена Саліха Зеки Ігіта було вивезено з Одеси в 2018 році, після того, як обманом заманили до дипломатичної установи Туреччини.

Результат пошуку зображень за запитом Саліха Зеки Ігіта
Саліх Зек Ігіт

Певно, що українська влада та силові структури отримали свої неофіційні бонуси та таємні домовленості від турецьких колег за дозвіл подібних акцій. Але їх подробиці в публічній площині невідомі.

Щодо фактів співпраці між службами, то в квітні 2018 російське ФСБ в особі голови Олександра Бортнікова заявило, що завдяки інформації від турецьких колег вдалося запобігти терактам на Новорічні свята.

Резонансна справа «Вагнерівців» (затримки у мінському аеропорті громадян Росії, що транзитом через Стамбул за легендою мали потрапити до Венесуели, а насправді мали були затримані в Україні), за даними журналіста Юрія Бутусова, є також результатом співпраці спецслужб України, Туреччини та США.

Щоправда за тими ж даними розрахуватись Україні за допомогу операції що зірвалась довелось дозволом на викрадення зі своєї території курда Іси Озера.

Результат пошуку зображень за запитом Іси Озера курд
Іс Озер

Автор: Олег Савченко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Tagged .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *