Чужі Серед Своїх, Свої Серед Чужих: Шабак

У 1948 році, при заснуванні Ізраїлю, постала гостра потреба у забезпеченні її безпеки як зовнішньої, так і внутрішньої. Попередній досвід боротьби євреїв з британською адміністрацією та палестинцями показав, що одна армія не здатна вирішити той колосальний спектр задач, який падав на плечі молодої держави. Країна, яку нині називають «останнім бастіоном цивілізації на Близькому Сході», постійно перебувала в оточенні ворожого для себе моря. І для захисту від його «хвиль» терористів було створено відразу кілька спеціальних служб протидії. Одна з них – Шабак.

Зародження служби

«Шерут Бетахон Клалі» (Служба внутрішньої безпеки) – повна назва спецслужби, скорочено її зазвичай називають «Шин Бет». Історія цього окремого підрозділу відома ще менша, ніж Моссаду: все, чим володіють історики станом на сьогодні – це законодавство, яке регулює діяльність служби та висвітлені в пресі історії про успішні і не дуже операції. Тим не менш, одного цього достатньо для того, щоб скласти захопливу історію агентів, які стали нічним кошмаром як для терористів, так і для самих ізраїльтян.

Шин Бет прийшла на заміну аналогічній службі Шай, яка виконувала роль внутрішнього доглядача у революційній нелегальній єврейській армії – Хагани. Тоді тільки створений Ізраїль вів війну за незалежність і потребував потужної мережі розвідки і контррозвідки. Для цієї місії підібрали людину, яка була максимально компетентна у цій галузі: Ісер Харель з 18 років займався розвідкою, а з 1930 року переїхав до Палестини, де став очільником розвідки Тель-Авівського округу Хагани. Подібно до багатьох фігур такого історичного масштабу, він залишав вплив на спецслужбу задовго після того, як офіційно перестав нею керувати у 1952 році: до 63-го вибори нового голови Шабаку взагалі були чистою формальністю, в цей період його настанови слугували інструкціями до прямої дії.

Два роки від свого заснування спецслужба підпорядковувалась армії, тоді Харель отримав звання підполковника. А вже в кінці 1950 року Шин Бет повністю сформувалась як окрема організація, яка і по сей день звітується виключно прем’єр-міністру Ізраїля.

Ісер Харель, очільник Шабака у 1948-1952 рр.

Проте буде перебільшенням сказати, що Шин Бет – це «держава в державі», як це свого часу було з СС, Штазі та КДБ. Євреї доклали чималих зусиль, щоб не зростити свій аналог чекістів. В результаті, за весь час існування Ізраїлю Шин Бет привело в дію лише два смертні вироки, один з яких був присвячений засудженому Нюрнбергським трибуналом націонал-соціалісту Ейхману (1962 рік).
До 1957 року про існування Шабаку не знав практично ніхто через повну засекреченість матеріалів, лише у 60-ті з’являються перші публічні згадки про таємних агентів. У перші два десятиріччя головним ворогом спецслужби були радянські засланці, шпигуни та диверсанти, оскільки Ізраїль мав доволі натягнуті відносини з країною Совєтів.

Все змінилось у 1967 році, коли в результаті перемоги Ізраїлю у Шестиденній війні перед Шин Бетом постала задача взяти під контроль широкі території Голанських висот, сектору Гази, Іудеї та Самари. На цьому етапі протистояння спецслужба стикається з новою загрозою – ісламський тероризм, спротив, який чинять палестинці на окупованих територіях.
Для ефективної протидії ісламським радикалам спеціалісти Шабаку розробляють цілу систему вербування «маштапим» – по нашому, язики, або ті, хто хоче співпрацювати зі спецслужбами. Частина з них були добровольцями, які йшли на співпрацю заради грошей, причому, за деякими оцінками, достатньо не малими: від кількох сотень до кількох тисяч шекелей на місяць (1 шекель – 7 грн, курс на кінець лютого 2020 року).

Інших «союзників» знаходили серед терористів, які часто були носіями цінної інформації. Щоправда, ніхто її так просто не розповідав, тому доводилось застосовувати катування різного роду інтенсивності і спрямованості. Через це служба кілька разів встрявала в скандали: було доведено, що слідчі під час допитів неодноразово використовували фізичні катування і під дією болю вибивали вигідні свідчення. У 1987 році черговий такий випадок став предметом розслідування, у результаті якого був виправданий Ізат Нафсо, який підозрювався у шпигунстві. Але про припинення регулярного використання катувань на допитах Шин Бет оголосила лише у 1995 році під тиском як ультралівих, так і ультраправих організацій.

Оперативники Шин Бет заарештували палестинського терориста

Протягом усього часу свого існування Шабак був службою, мета якої була слідкувати і контролювати і самих євреїв, а не тільки їх ворогів. Пов’язано це з тим, що на зорі існування Ізраїль постав на межі громадянської війни між політичними організаціями, чиї політичні погляди були кардинально протилежними. Цілями агентів було шпигунство і як за ультраправими активістами з групи «Лехи» Авраама Штерна, так і за лівою партією МАПАМ. В результаті, ставка була зроблена на перших: у той час, як Шин Бет очистила свої ряди від агентів, які проявляли симпатії до лівих поглядів, Іцхак Штерн, який був заарештований разом з активістами «Лехи», пізніше був залучений до ізраїльської розвідки і навіть став прем’єр-міністром.

З чого складається дракон

Структура Шин Бета за час існування зазнала значних змін.
Від самого початку Ісер Харель створив 8 секцій, які відповідали за різні напрямки.

Секція 1 була сформована заради однієї мети – шпіонаж за ультраправими партіями. Через деякий час була об’єднана з секцією 2, яка займалась шпіонажем за східними і західними країнами. Найбільш потаємна, секція 6 займалась секретними операціями, а секція 7 є аналогом кабінету 101 у «1984» Орвелла – відділ допитів.

У 1967 році, відповідно до потреб часу, структура була реформована відповідно до потреб часу. Наразі є точне розуміння про три основні департаменти:

  • Департамент зі справ арабів: відповідає за боротьбу як з палестинськими повстанцями, так і з терористами, які фінансуються з союзних арабських країн.
  • Департамент зі справ не-арабів: виконує ту ж функцію міжнародної розвідки і контррозвідки, що і секція 2 за старої формації служби. Агенти цього департаменту зайняті шпигунством за резидентурами іноземних дипломатів у самому Ізраїлі.
  • Департамент безпеки і охорони: займається охороною державних персон та будівель Ізраїлю від терористичних нападів.

Також у 2002 році кнесет (парламент Ізраїлю) прийняв новий закон, який регулює діяльність Шин Бета. Тепер операції, які закон дозволяє проводити всередині Ізраїлю, можуть бути розділені на наступні три категорії:

1. проти іноземців в цілому,
2. проти палестинських арабів,
3. проти громадян Ізраїлю.

Про успішні і провальні операції

Попри те, що Шин Бет не така відома, як Моссад, вона прославилась не меншою кількістю успішних операцій. Згадаємо про найбільш відомі з них:

  • Квітень 1956 року. Агент Шин Бет, працівник французької газети «Монд» у Польщі Філіп Бен дістає екземпляр секретної доповіді Хрущева на ХХ з’їзд КПРС. Він передає її в руки тодішньому голові Шабака Бен-Гуріону, який передає їх американцям.
  • Зрадника знайшли і серед «своїх»: у 1961 році служба розкрила полковника, провідного єврейського історика і одного з близьких друзів Бен-Гуріона Ісраеля Беєра. Виявилося, що він шпигував на користь СРСР, і був за це покараний 15-ма роками ув’язнення.
  • Ніхто не відміняв класичну гру у «коти-миші». Одному агенту, завербованому совєтами ще за часів Другої світової війни, вдалося так ховатись до 1983 року. Тільки тоді Маркуса Клінберга виявили і відправили до в’язниці, причому вважається, що це була одна з найуспішніших (співвідносно до складності) операцій Шин Бет.

Але на кожну успішну операцію знайдеться малий провал, а двічі Шабак помилився надто серйозно.
У першому випадку мова йде про Мордехая Вануну, який став ізраїльським аналогом «невловимого Джо». Він працював у ядерному центрі та зробив фотодокази, після чого зміг спокійно вилетіти з країни і у 1986 році без перешкод оприлюднити факт наявності в Ізраїлю ядерної зброї.

Інший прецедент стався у 1995 році: тоді Шабак провалили свою головну місію – захист голови держави. Як наслідок, терорист Ігаль Амір вбив прем’єр-міністра Іцхака Рабіна.

Як відомо, успішність агентів спецслужб вимірюється тим, наскільки часто чути про них у ЗМІ та медіа: лише виняткові успішні спецоперації оприлюднюються для загалу, коли більшість роботи лишається в тіні. Саме тому я переконаний, що ми ще не скоро повернемось до теми Шин Бет – зайвий раз вони з тіні не вилазять…

Автор: Олександр Радковський

Tagged , .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *